Для батьків
Вітаємо! Ці сторінки містять оновлену інформацію про те, як ви можете зробити Інтернет більш безпечним для дітей.
Кількість комп’ютерів, для яких встановлюється з’єднання з мережею Інтернет, зростає кожного дня. Водночас як серед корпоративних, так і серед домашніх користувачів дедалі поширенішим стає підключення до високошвидкісних каналів. Це означає, що все більше дітей отримують можливість працювати в Інтернеті, а отже, надзвичайно актуальною стає проблема безпеки наших дітей у Всесвітній мережі. Оскільки від самого початку мережа Інтернет розвивалася неконтрольовано, тепер у ній міститься величезний обсяг інформації, серед якої багато небезпечної. У зв’язку з цим, а також тому, що вік, в якому людина починає працювати з Інтернетом, стає дедалі молодшим, постає проблема захисту дітей. А хто їм у цьому допоможе, як не їхні батьки? Перші кроки
Якщо ви зайшли на наш сайт, то вам зовсім не байдуже, якою виросте ваша дитина, з яким набутком вона прийде у «світ дорослих», чи зможе вона бути у «всеозброєнні», бо вміння здобувати і правильно використовувати інформацію дає дитині можливість «володіти світом». Вітаємо! Ці сторінки містять оновлену інформацію про те, як ви можете зробити Інтернет більш безпечним для дітей.
Кількість комп’ютерів, для яких встановлюється з’єднання з мережею Інтернет, зростає кожного дня. Водночас як серед корпоративних, так і серед домашніх користувачів дедалі поширенішим стає підключення до високошвидкісних каналів. Це означає, що все більше дітей отримують можливість працювати в Інтернеті, а отже, надзвичайно актуальною стає проблема безпеки наших дітей у Всесвітній мережі. Оскільки від самого початку мережа Інтернет розвивалася неконтрольовано, тепер у ній міститься величезний обсяг інформації, серед якої багато небезпечної. У зв’язку з цим, а також тому, що вік, в якому людина починає працювати з Інтернетом, стає дедалі молодшим, постає проблема захисту дітей. А хто їм у цьому допоможе, як не їхні батьки? Перші кроки
З якого віку треба вчити дитину читати.
У якому віці дитина повинна уміти читати – запитують стурбовані батьки. Особливо хвилюються мами, якщо в них дитина ще не читає, зате в подружки малюк швидко читає із трьох років. У якому ж віці настає час "Ч "?
Необхідно сказати, що все ж таки всі діти різні, і в питанні навчання читанню – теж. У когось все відбувається легко і просто, а для деяких мам доводиться потрудитись.
Тобто змушувати кричати, вимагати – не можна! Тільки інтерес, гра, занняття в ігровій формі! Забороняти маляті завчасно запам’ятовувати букви не потрібно. Деякі мами впадають в іншу крайність і не показують дітям букви і цифри до настання певного віку.
Ви можете повісити вдома яскраву, барвисту абетку з картинками. Розмістити її потрібно в місці, доступному для дитячих очей. Якщо малюк зацікавиться кумедними картинками, ви можете називати йому по декілька букв, нехай запамятовує поступово.
Коли дитина трішечки підросте, займаючись із ним ліпленням або аплікацією, можете ліпити букви із пластиліну або вирізати їх із паперу, при цьому проговорюючи, як кожна називається.
Щоб навчитися читати, дитина постійно повинна чути гарне правильне мовлення. Ви можете самі читати малюкові вірші, казки та оповідання. А можете скористатися аудіозаписами, на яких професійні актори читають твори дитячої літератури.
Знайомство із книгою можливо вже в найменшому віці, від 0 до 5- 6 місяців, і починати краще із дитячих віршів та пісеньок.
Натисни на мене
З 5- 6 місяців дитина починає активно користуватися руками, настає час знайомства малюка із книжками – іграшками., що допомагають розвивати в нього тактильну пам’ять.
Однорічній дитині уже настав час опановувати простенькі казки – Колобок, Ріпка.
А от у два роки читання повинно супроводжуватись зображенням дії, що відбувається на сторінках книги. Наприклад, мама широко розкриває долоні і ворушить пальцями, показуючи, як прилітає метелик.
До 3 років малюк вже непогано говорить і перетворюється на чомучку.
Уперіод з 3-х до 6-ти років дитина швидко дорослішає, а разом з нею дорослішають і її книжки. Для цього віку підійдуть казки Пушкіна, Андерсена.
5 шляхів до серця дитини. Поради батькам
Чи вмієте ви говорити на мові любові?
Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю «мову», дитина краще зрозуміє їx.
Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.
Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові.
Впевненість у любові оточуючих.
Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього - як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов'ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.
Батьківська любов повинна бути безумовною, адже справжня любов умов не виставляє. Безумовна любов - це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як вона поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді не відаємо собі звіту в тому, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитину.
Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові! I робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива i зірок з неба не дістає. Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. I найважче - ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь-який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо дитину i показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.
Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:
Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:
1. Перед нами діти.
2. Вони поводять себе як діти.
3. Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.
4. Якщо ми виконуємо свої батьківські обов'язки i любимо дітей, незважаючи на їx витівки, вони, подорослішавши, виправляються.
5. Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їx, поводитись більш зріло.
6. Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їx бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся - вимоги надто високі». А в результаті - невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.
7. Якщо ми любимо їx, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.
Найголовніше - ЛЮБИТИ!
Перші роки. Для немовляти молоко i ніжність - синоніми. Воно не розрізняють такі речі, як їжа та любов. Без їжі дитина не виживе, i без любові також. Якщо дитина не знає прихильності, вона помирає емоційно, вона не здатна жити повноцінним життям. Майже усі дослідження доводять, що емоційний фундамент закладається протягом перших півтора років. Особливо вагому роль тут відіграють взаємини дитини з матір'ю.
Їжа, яка забезпечує майбутнє емоційне здоров'я, це:
• дотик;
• ласкаві слова;
• ніжна опіка.
Та дитина росте. Вчиться ходити, говорити, вона все більше усвідомлює себе як особистість. Вона відокремлює себе від інших - є вона, є інші. Вона, як i раніше, залежить від матері, але тепер розуміє, що вона i мама - це не одне й теж саме.
Дитина стає старшою i тепер може любити більш активно. Тепер вона не просто отримує любов, вона може на неї відповісти! Дитина ще не готова до самовіддачі. Вона по-дитячому егоїстична. Але протягом наступних років її здатність виражати любов зросте. I якщо дитина, як i раніше, відчуває любов старших, все частіше вона буде ділитися своєю.
Підлітковий вік. Перехідний вік сам по собі не загрозливий, але дитина, яка вступає в нього без впевненості у любові оточуючих, особливо вразлива. Вона не готова зустрітися з такою кількістю проблем. Діти, які не знали безумовної любові, самотужки привчаються давати любов «по бартеру» - в обмін на щось. Вони дорослішають, стають підлітками, в ідеалі оволодіваючи до того часу мистецтвом маніпулювання батьками. Доки такій дитині догоджають, вона мила й привітна, любить батьків, але як тільки щось не по її норову, вона перестає любити їх. У відповідь на це батьки, які також не вміють любити безумовно, позбавляють дитину любові взагалі. Погодьтеся - це порочне коло, у результаті якого підліток стає озлобленим i розчарованим.
Щоб дитина відчула вашу любов, ви повинні знайти особливий шлях до її серця i навчитися проявляти свою любов, виходячи з цього. Діти по-різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її.
Існує 5 способів (основних), якими діти виражають любов:
1) дотик;
2) слова заохочення;
3) час;
4) подарунки;
5) допомога.
Якщо в сім’ї декілька дітей, то навряд мови їхньої любові співпадають. У дітей різні характери, i любов вони сприймають по-різному. 3 кожною дитиною необхідно говорити на її рідній мові любові. Але для того, щоб успішно впровадити даний шлях, нам необхідно ще раз підкреслити необхідність безумовної любові до дитини. I важливо пам'ятати, що до п'яти років у дитини неможливо встановити лише один шлях до його серця.
Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так i для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».
Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу i сенс. Пам'ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно i м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини i частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені було б приємно, коли ти...». Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.
Час - це ваш подарунок дитині. Ви ніби говорите: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути наказаним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом - значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми сумісного проведення часу в кожній сім’ї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. I як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим власним уподобанням, а в першу чергу - своїй дитині.
Подарунок - це символ любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які одержують такі подарунки, починають думати, ніби любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що справа не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами i кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу - це плата, якщо намагаєтеся підкупити її - хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо це одяг. Подарунки не обов'язково купувати. Їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки, пір’ячка, горішок тощо. Головне - придумати, як його подарувати.
Допомога. Материнство та батьківство багато в чому подібні до професій, i дуже нелегких. Можна сказати, що кожний з батьків несе відповідальність за виконання довгострокового (принаймні до досягнення дитиною 18 років) контракту, що передбачає ненормований робочий день. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків - почути їx i відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять i сварять дитину, така допомога її не радує.
Допомагати дітям - не означає повністю обслуговувати їx. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх всьому, щоб i вони допомагали нам.
На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої любові Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову» (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.
(фрагмент з одноіменної книги Гері Чепмена та Росса Кемпбела)
Щоб ваша дитина була успішною, ви маєте звернути увагу на таке:
Треба розбудити інтерес до читання.
Часто батьки пишаються тим, що діти читають «дуже товсті книги». Це книги для дорослих. Від них користі молодшому школяру не буде. Діти читають поверхово, уловлюють лише основний зміст книги. Таке читання веде до звички пропускати описи природи, характеристики героїв тощо. А буває, читання дитиною книги для дорослих веде до лиха. (Хлопчик в 11 років прочитав книгу «Брестська фортеця» з описом життя захисників цієї фортеці. У дитини була тривала депресія.)Стежачи за читанням дітей, треба прагнути до того, щоб книги були різноманітної тематики: пригоди, казки, розповіді про тварин, про музику тощо.У вихованні любові до книги в дітей молодшого шкільного віку має значення наявність хороших дитячих книг удома. Це дасть можливість обмінюватись книгами з товаришами, обговорювати їх.Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати книгу вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина. Тому що всім хочеться знати, що відбудеться з героями далі.За програмою у школі вивчаються певні твори. Можна удома вечорами читати ці твори цілком уголос усією родиною по черзі.Батьки повинні подбати про те, щоб дитина знала прізвище автора й назву книги. Треба поговорити про те, які книги цього автора вже знайомі дитині.Для молодших школярів велике виховне значення має розглядання ілюстрацій у книзі. Ілюстрації допомагають зрозуміти та запам'ятати прочитане.Треба намагатись, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги. Тривалість домашнього колективного читання - не більше 40 хвилин. Читання вголос - корисне тренування для дітей, вони звикають читати голосно, виразно, чітко.Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Їх і зараз друкується чимало. Діти будуть чекати зустрічі з книгою. Виховання інтересу до читання легше проходить у тих родинах, де дорослі самі люблять читати.
Як дитина повинна читати книгу.
Треба привчити дітей починати читання з обкладинки та титульної сторінки книги. Треба привчити дітей берегти книгу. Її не можна кидати, рвати, малювати на ній, загинати кути сторінок, вирізувати з неї картинки.
Особливо акуратно діти мусять ставитись до бібліотечної книги. Її треба обернути в чистий папір і, прочитавши, здати в точно визначений строк.
Десять аргументів читання
1. Діти, які читають
набувають різноманітних ідей, краще долають труднощі.
Виявлено, що людина краще запам’ятовує те, що прочитано в книзі, ніж те, що показано за допомогою аудіовізуальних засобів.
Досліди підтверджують, що діти, які читають, з великим інтересом відвідують школу, навчаються добре та без зайвих зусиль, краще оцінюють навколишній світ. Вони не замкнуті, здібні визначити, чого бажають, і відстоюють свою точку зору.
2. Читання і професія
Той, хто хоче крокувати разом із часом, з прискорюваним технічним прогресом та просуватися по службі, не може обійтися без професійного читання. До нього входять книги за спеціальністю та научно-пізнавальні журнали. Не можна забувати і про щоденне читання газет.
3. Читання та обізнаність
Інформація для сучасного суспільства настільки ж важлива, як і корисні копалини, енергетичні запаси та інші ресурси. Грамотний читач знає багато шляхів отримання інформації, що допомагає йому брати участь у суспільному житті, допомагає відрізнити важливе від незначного.
4. Читання та телебачення
Той, хто читає, краще вибирає телепередачі й отримує користь від них. Телебачення конкурує з читанням, але воно не здатне замінити його, у кожного з них своя специфіка. Читання збагачує будь-яку людину. Доведено, що тільки людина, яка читає, отримує найбільшу користь від телепередач.
5. Читання та вільний час
Вільний час потрібно вміти правильно організовувати, але не всі на це здатні. Читання – не тільки активне і творче використання вільного часу, часто при цьому з’являється улюблене заняття, хобі. Радіолюбитель, садівник, кухар, історик, програміст «озброєні» перш за все книгами та журналами.
6. Читання та життєві проблеми
Читання допомагає долати критичні життєві ситуації, знайти відповідь на питання, яке турбує, розв’язати ту чи іншу проблему. «Книжкова терапія» допомагає виправити здоров’я.
7. Читання та життєвий досвід
Читач співставляє побачене з викладеним у книзі, збагачує свій життєвий досвід, уникає помилок.
8. Читання та демократія
Використання різних інформаційних джерел допомагає людині критично оцінити їх, формувати власну позицію, виключає можливість маніпулювати собою.
9. Читання та культура
Вміння читати – це невід’ємна частина культури: бо воно вчить мислити, набувати знання та розвивати уяву.
10. Потоваришувати з книгою
Потоваришувати з книгою, розібратися у великому книжковому океані, здобути з нього дійсні літературні перлини допомагають юному читачеві співробітники бібліотек.
Бібліотекар бере на себе обов’язки посередника між читачем та духовністю, символом якої є книга.
При читанні треба дотримуватись основних правил гігієни читання:
1) очі треба берегти, тому не можна читати при слабкому освітленні;
2) лампа повинна бути з боку лівої руки дитини, і світло від неї не повинно падати в очі;
3) при читанні варто давати короткий відпочинок очам;
4) не можна читати лежачи;
5) не можна їсти під час читання.
Шановні батьки, пам’ятайте, що наше з вами завдання виростити повноцінну людину, тому не забувайте 10 порад «Чому треба читати», які є у мене в бібліотеці, і про які я завжди нагадую моїм читачам.
Права і обов'язки
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,
збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної
мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
- сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.
Стаття 60. Права батьків
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
- вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
- звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
- захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.
www.krassota.com
Немає коментарів:
Дописати коментар