; }

Дитяча творчість


"Є молодість. О, як же це багато!
 Є Божий дар. Твори, якщо дано!" 
                                                                                                                          Любов Бенедишин.











                 
     Картини художника розкажуть про нього набагато більше, ніж могли би написати біографи.
                                                                         
               Каміль Пісарро .


             Чарівний пензлик І. Джуранюк.

Про нашу талановиту користувачку Джуранюк Іванку, хочеться написати багато хорошого. Чуйна, вихована, доброзичлива дівчинка, яка любить читати, захоплюється фітодизайном, займається спортом, але найулюбленіше захоплення-це малювання. Народилася 7 липня 1997року, навчається в Королівській ЗОШ І-ІІІст. №1. Почала малювати з 11 років. Любить малювати натюрморти, пейзажі,графіку.
В нашій бібліотейі організовано виставку малюнків І.Джуранюк.                















Перша проба пера.
Творчість - це завжди творення, тобто побудова нового і оригінального. Що стосується творчих можливостей дітей, то вони реалізуються в різних видах їх діяльності. Світ дитячих уявлень і вражень, світ серпанкових мрій постає в їх роботах. Наші читачі різні за віком, освітою та культурним рівнем. Тому і захоплення у них несхожі. 

Серед користувачів Королівської бібліотеки-філії для дітей також є  творча молодь, яка проявляє себе в різних напрямках-це образотворчому мистецтві, плетінні з бісеру, музиці, а хтось пробує писати вірші, оповідання, казки.  Але сьогодні нам хочеться розповісти про Полянську Іванну, проживає вона в селищі Королево, навчається в Королівській ЗОШ І-ІІІст.№1. Полюбляє читати, малювати, а ще писати казки, оповідання, вірші. Почала  свої  перші проби пера  ще з малечку.
Отже, якщо ти - читач нашої бібліотеки та ще й творча людина, то на цій сторінці знайдеться місце для росповіді і про тебе.
Хто сказав, що наші діти не читають книжок. Вони не лише читають, а й пишуть!
Пропонуємо Вам прочитати Іванчину казку.
                     

                           Мишка і ведмідь
                                               казка
Було це на початку весни, світило сонечко,  зазеленіла травичка, розквітали кульбаби. Якось в ранці вийшла мишка погуляти:
-Яке чудове сонечко, які гарні квіти, нарешті до нас завітала весна.
Проходить мишка коло великої липи, і чує хтось до неї звертається – це був маленький горобчик, і каже йому мишка:
-Доброго ранку, горобчику!
-Привіт,- відповів він. – Як поживаєш дорогенька мишко?
-Добре горобчику, добре. Пересилилась в іншу нірку, ген там за старим дубом, біля річки. – відповіла мишка.
–Приходь в гості, пригощу тебе пшеницею.
-Дякую тобі, добра мишко! - І полетів геть.
Мишка пішла далі, чує шелестить у кущах, дивиться , а там лисиця хитра сміється їй у вічі, мишка почала бігти, не встигла добігти до свого дому, як лисиця її схопила. Несе мишку лисиця, несе, вже майже дійшла до свого дому, як звідки не візьмись з’явився ведмідь, побачивши мишку , яка ледве тримала свою голівку, йому стало шкода мишку, й попросив лисицю відпустити бідолаху.
-Біжи мишко, біжи.
-Дякую тобі, хоробрий ведмедю, колись я стану тобі у пригоді. – вілповіла мишка.
-Ти, мені, та ти всього навсього маленька миш, що ти мені зробиш?!
-Ведмедю, допомога завжди потрібна. – І пішла мишка геть.
На наступний ранок, мишка пішла в поле по зерно, і чує, що хтось кличе  по допомогу:
-Допоможіть, рятуйте, допоможіть!
Мишка покинула зерно, й побігла виручати ведмедя:
-Ведмедю, що сталось?
-Люди схопили мене, і хочуть віддати до цирку! Ох…
-Не переймайся, я допоможу тобі. – Відповіла тихенько мишка.
-І як ти мені допоможеш?  Ти така маленька?– запитав сумно ведмідь.
Мишка підійшла до нього ближче, і прогризла мотузки,  якими був привязаний ведмідь.
-Добре жити на світі коли є друг. Ніколи не звертай уваги, який він, чи малий, чи великий, головне те, що він є, і він завжди стане тобі у пригоді.