«Гостинці в торбинці, та не грайликам, а читайликам».

 

    Сьогодні, 19 грудня, Православна Церква вшановує пам'ять святого Миколая Чудотворця. Діти знаходять подарунки під подушкою подарунки від Миколая, а дорослі моляться святому про здоров'я і благополуччя.

   Сьогодні представляємо співаночки  до дня Святого Миколая та Нового року від поета – земляка Михайла Михайловича Чухрана.

Святий Миколай

Миколай велику ношу

Скоро дітьом принесе!

Няньку, мамко, я вас прошу -

Розкажіт про ми про сесе.

    Бо приснило ся вночи

    Як співали, летячи,

    Ангели з самого рая

    Про сятого Миколая!

 

Бабка з дідиком казали,

Што самі колись давно

Чисті чоботики клали

Увичирі на окно.

   Коли спати вже лягли,

  То як знали, як  могли

   Подарунки си просили,

   Миколаю ся молили.

 

Діточок на світі много,

Миколай учує всіх,

Є в  угодника сятого

Для дітий  великий міх,

      Там дарунки всім на диво,

      Оби жили-сьте щасливо,

      Ты, мала дїтинко, знай –

      Тебе любит Миколай!

 

Заженіт нам Ангелика

У сись празник небеса!

Най дїтина невелика

Чує вість про чудеса

     Уд угодника сятого -

     Ун їх робит щедро й много!

     Най то знают діти всі

     З Пудкарпатської Русі!

______________________

Чути  в горах звук трембіти,

Гуслі тай цимбали -

Миколая малі діти

Вже ся дочекали!

       Миколай, Миколай!

       Подарункы роздавай -

       И солодкого,  й  смачного

       З свого міха чаровного!

 

Діти мамці  помагали,

Файно ся учили,

Старых людий честовали -

Дары заслужили!

       Миколай, Миколай!

       Подарункы роздавай -

       З свого міха чаровного

       Чесним дітям дарів много!

 

Сніг такий, што уйти з дому

Старшина не радит,

Но угоднику сятому

Тото не повадит!

       Миколай, Миколай!

      Нам ушитким помагай!

      Обы в радості уднині

      Жили всі на Верховині!

 

Дєвонять, дзвонять дзвоники!

Біжать білі коники!

__________________________

 «Новий Рÿк ся родит»

 У далекі горы

Рÿк Старый удходит,

Новий Рóчок скоро

На світ ся  народит!

 

Приспів:

Принесе ушиткі сам

Подарункы  діточкам!

Рÿк Старый нам удклонився,

З дітьми доста наробився!

 

Новый Рÿк із неба

Спустився в Карпаты -

Туй радостно   треба

Нам його стрічати!

 

Принесе ушиткі сам

Подарункы  діточкам!

Рÿк Старый нам удклонився,

З дітьми доста наробився!

 

Біліє ялиця -

Сніг на ню ся сипле,

За носик, за лиця

Дітий студінь щипле.

 

Дітворі ж не студено –

Новый Рÿк уже давно

Мы чекали з пуднебесся

Й дораз розвеселимеся!

 

Миколай -3

(чекають и стрічають)

 

Тко везеся на санках,

З подарунками в руках?

Довга біла борода –

Миколай иде сюда!

            Дзвоник чути здалекá,

     Бо дорога не близькá,

     Файну  співанку співай –

     Скоро прийде Миколай!

    

 

Миколая в довгу путь

       Білі коники везуть

       Через студінь і зиму –

       Поклонімся мы йому!

     Дзвоник чути здалекá,

     Бо дорога не близька,

     Файну  співанку співай –

     Зараз прийде Миколай!

 

Миколай уже прийшов,

Сніг, мороз переборов,

       Мы усі до єдного

Раді видіти його!

 

     А дзвіночки дзень, дзелень

     Миколай вже у дверей.

     Файну співанку співай -

      Вже є з нами Миколай!

    .

«Поет за покликанням – поет від Бога».

Ми всі з вогню, з трепету з боління,

Одне над нами сонце й небеса,

В одній землі одне у нас коріння

Одна на всіх нев‘януча краса.

                                           Василь Вароді.

     На літературну зустріч –спогад «Поет за покликанням – поет від Бога» до 75 річниці від дня народження поета - земляка Василя Вароді до нашої бібліотеки завітали учні 8-А класу Королівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, сестра поета В. Вароді Ольга Іванівна Бобик, вчитель Токач Віра Іванівна, яка ознайомила з творчими здобутками поета. Сестра Ольга Іванівна поділилася спогадами про брата. Вона розповіла, що вірші Василь почав писати навчаючись у школі. Продовжував віршувати, працюючи помічником кочегара на паравозі, будучи студентом, кореспондентом газети «Молодь Закарпаття», редактором обласного радіомовлення, директором письменницького клубу, заступником редактора і відповідальним секретарем газети «Орбіта – логос».

     За життя встиг видати п‘ять книжок: «Повноліття» (1967), «Цикли» (1972), «Червневий сполох» (1974), «Плуги і зорі» (1980), «Родинне вогнище» (1987). Після смерті поета, який пішов з життя 1998 році його дружина Христина Керита, відома поетесса упорядкувала книжку «З висоти соколиного лету», яка вийшла з друку у 2003 році. З цієї збірки на заході були продекламовані вірші ученицями Карпюк Аліна, Шаркань Тімеа «Слід», Шевчук Тетяна «Скарби», Коста Юліанна, Стрижак Софія «Матері».

 До заходу було оформлено книжкову виставку «Я люблю тебе, Тисо, до синього дна».

На календарі 75 років від дня народження поета соколиного лету, співця Затисянщини, борця за незалежну Україну, патріота Срібної Землі. У нашому рідному селищі Королево, його іменем названо вулицю на якій стоїть батьківська хата. 

                                     

«Поет за покликанням – поет від Бога».

Ми всі з вогню, з трепету з боління,

Одне над нами сонце й небеса,

В одній землі одне у нас коріння

Одна на всіх нев‘януча краса.

                                           Василь Вароді.

     На літературну зустріч –спогад «Поет за покликанням – поет від Бога» до 75 річниці від дня народження поета - земляка Василя Вароді до нашої бібліотеки завітали учні 8-А класу Королівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, сестра поета В. Вароді Ольга Іванівна Бобик, вчитель Токач Віра Іванівна, яка ознайомила з творчими здобутками поета. Сестра Ольга Іванівна поділилася спогадами про брата. Вона розповіла, що вірші Василь почав писати навчаючись у школі. Продовжував віршувати, працюючи помічником кочегара на паравозі, будучи студентом, кореспондентом газети «Молодь Закарпаття», редактором обласного радіомовлення, директором письменницького клубу, заступником редактора і відповідальним секретарем газети «Орбіта – логос».

     За життя встиг видати п‘ять книжок: «Повноліття» (1967), «Цикли» (1972), «Червневий сполох» (1974), «Плуги і зорі» (1980), «Родинне вогнище» (1987). Після смерті поета, який пішов з життя 1998 році його дружина Христина Керита, відома поетесса упорядкувала книжку «З висоти соколиного лету», яка вийшла з друку у 2003 році. З цієї збірки на заході були продекламовані вірші ученицями Карпюк Аліна, Шаркань Тімеа «Слід», Шевчук Тетяна «Скарби», Коста Юліанна, Стрижак Софія «Матері».

 До заходу було оформлено книжкову виставку «Я люблю тебе, Тисо, до синього дна».

На календарі 75 років від дня народження поета соколиного лету, співця Затисянщини, борця за незалежну Україну, патріота Срібної Землі. У нашому рідному селищі Королево, його іменем названо вулицю на якій стоїть батьківська хата. 

                                     

Олесь Гончар – 100 років від дня народження.

   3 квітня виповнилось 100 років від дня народження Олеся Гончара великого українця, світоча української нації, лірика, письменника і публіциста, критика, громадського та державного діяча.

  Гончар горів любов`ю до України, палав гнівом супроти руйначів і зловмисників. Його серце вбирало в себе радощі і болі міліонів людей, йому праглося чистого неба над усією планетою і світлого життя для кожної людини. 
  До ювілейної дати письменника 12 квітня  бібліотека – філія для дітей смт. Королево провела літературний альманах «Олесь Гончар – 100 років від дня народження»  з учнями п`ятого класу (Агій Л.Ф.) Королівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2. До заходу було презентовано книжкову виставку «Письменник гідності і правди». Працівники книгозбірні ознайомили учнів з ілюстрованою збіркою оповідань  О. Гончара «Дядько Роман і золотокрилки». Бібліотекар Шароді М.М. продемонструвала мультимедійну презентацію «Прапороносець величі людських почуттів Олесь Гончар».

    Читаймо Олеся Гончара – він жив і творив для нас, для України, для її майбутнього.