Минуло 26 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої, землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об'єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми все ще пам'ятаємо тих, хто пішов у вогонь, — вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна:
Рахунок буде 904.
Усіх поіменно у незабуття.
І буде суд, який поверне віру,
Та не поверне молоді життя.
Хто квітень наш отак підступно зрадив,
Що стільки горя, аж рида весна?
І хто тепер такій біді зарадить?!
Щоб жив Дніпро і щоб жила Десна.
Кількість жертв і постраждалих в результаті чорнобильської трагедії невідома досі. Про "інцидент на АЕС" у той день повідомили лише маленькою заміткою на останній шпальті однієї з радянських газет.
Втім, Чорнобиль не минув. Він промовисто нагадує про себе щодня численними проблемами в різних сферах суспільства, у долі мільйонів людей, житті кожного з нас.
До дня трагедії на ЧАЕС в дитячій бібліотеці були проведені заходи:
Усний журнал «Реквієм Чорнобилю», інформіна «Чорнобильські мадонни» з учнями 6-7 кл. Захід було розпочато вступним словом бібліотекаря, учні зачитували вірші присвячені цій темі, а також хвилиною мовчання вшанували присутні тих, хто відійшов у вічність. Була оформлена книжкова виставка «Чорна біль України». Хочу закінчити такими словами Івана Драча з поеми «Чорнобильська мадонна»:
За безладу безмір, за кар'єри і премії,
немов на війні, знову вихід один.
За мудрість всесвітню дурних академій
Платим безсмертям — життям молодим.
Немає коментарів:
Дописати коментар